Назад на главную страницу сайта или к разделу Бесплатная консультация семейного юриста
                             
 
                    З А К О Н   У К Р А Ї Н И 

            Про державну соціальну допомогу інвалідам 
                  з дитинства та дітям-інвалідам
 

       ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 1, ст.2 ) 
 

 ( Із змінами, внесеними згідно із Законами 
   N 1220-IV ( 1220-15 ) від 02.10.2003, ВВР, 2004, N 10, ст.107
   N 1579-IV ( 1579-15 ) від 04.03.2004, ВВР, 2004, N 25, ст.342
   N 2154-IV ( 2154-15 ) від 04.11.2004, ВВР, 2005, N  2, ст.43 
   N 2457-IV ( 2457-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.261 )
 

   ( Встановити на 2002 рік рівень забезпечення  прожиткового 
     мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги
     відповідно   до  цього  Закону   у  сумі  80  гривень  у
     розрахунку  на  одну  особу згідно із Законом N 2905-III
     ( 2905-14 ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92 )

   ( Встановити на 2003 рік рівень забезпечення  прожиткового 
     мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги
     відповідно   до  цього  Закону   у  сумі  90  гривень  у
     розрахунку  на  одну  особу згідно із  Законом  N 380-IV
     ( 380-15 ) від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86 )

 ( Установити на 2004 рік розрахунковий розмір, що застосовується 
   при   визначенні   розмірів   державної   соціальної  допомоги
   відповідно до цього  Закону,  у  сумі  100 гривень  згідно  із
   Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003,
   ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 )

 ( Установити на 2005 рік розрахунковий розмір, що застосовується 
   при   визначенні   розмірів   державної   соціальної  допомоги
   відповідно до цього  Закону,  у  сумі  150 гривень  згідно  із
   Законом N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004,
   ВВР, 2005, N 7-8, ст.162 )

 ( Установити на 2005 рік розрахунковий розмір, що застосовується 
   при   визначенні   розмірів   державної   соціальної  допомоги
   відповідно  до  цього Закону: з 1 січня 2005 року - у сумі 150
   гривень;  з  1  квітня  2005  року при визначенні допомоги для
   інвалідів  з  дитинства  та  дітей-інвалідів  -  313  гривень,
   надбавки  на  догляд  за  інвалідом  I групи  -  406  гривень,
   надбавки на догляд  за  дитиною-інвалідом  віком  до 6 років -
   362 гривні, надбавки на догляд  за  дитиною-інвалідом віком до
   18 років  - 460 гривень; з 1 липня  2005 року  при  визначенні
   допомоги для інвалідів з дитинства та  дітей-інвалідів  -  319
   гривень;  з  1  жовтня  2005 року при  визначенні допомоги для
   інвалідів  з  дитинства  та  дітей-інвалідів  -   332  гривні,
   надбавки на догляд за інвалідом I групи - 423 гривні, надбавки
   на  догляд  за  дитиною-інвалідом  віком  до  6  років  -  376
   гривень, надбавки на догляд за дитиною-інвалідом  віком  до 18
   років - 468 гривень згідно із Законами  N 2285-IV  ( 2285-15 )
   від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162, N 2505-IV ( 2505-15 )
   від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 )
 

    ( У тексті Закону цифри "16" замінено цифрами "18" згідно 
      із Законом N 2154-IV ( 2154-15 ) від 04.11.2004 )

     ( У тексті Закону слова "управління соціального захисту 
       населення" та "орган соціального захисту населення" у
       всіх відмінках і числах замінено  відповідно  словами
       "управління праці та соціального захисту населення" і
       "орган праці  та  соціального  захисту  населення"  у
       відповідному  відмінку  і  числі  згідно  із  Законом
       N 2457-IV ( 2457-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16,
       ст.261 )
 

     Цей Закон відповідно до Конституції України  (  254к/96-ВР  ) 
гарантує   інвалідам  з  дитинства  та  дітям-інвалідам  право  на
матеріальне забезпечення  за  рахунок  коштів  Державного  бюджету
України  та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної
соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.

     Стаття 1. Право на державну соціальну допомогу 

     Право   на  державну  соціальну  допомогу  мають  інваліди  з 
дитинства  і  діти-інваліди  віком  до  18  років. ( Частина перша
статті  1  із  змінами,  внесеними  згідно  із  Законом  N 1579-IV
( 1579-15 ) від 04.03.2004 )

     Причина, група інвалідності,  строк,  на який  встановлюється 
інвалідність,  визначаються  органом  медико-соціальної експертизи
згідно   із   законодавством  України  з  одночасним  роз'ясненням
інвалідам з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.
(  Частина  друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом 
N 1220-IV ( 1220-15 ) від 02.10.2003 )

     Перелік медичних  показань,  що  дають  право  на   одержання 
державної соціальної   допомоги   на   дітей-інвалідів   віком  до
18 років,  визначається   у   порядку,   встановленому   Кабінетом
Міністрів України.

     Інвалідам   з   дитинства   та   дітям-інвалідам,  які  мають 
одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до цього
Закону,  на  пенсію  та  на  державну соціальну допомогу згідно із
Законом України "Про державну соціальну допомогу  особам,  які  не
мають права на пенсію, та інвалідам" ( 1727-15 ), призначається за
вибором інвалідів з дитинства (законних представників інвалідів  з
дитинства,  визнаних  недієздатними,  та дітей-інвалідів) державна
соціальна допомога  відповідно  до  цього  Закону  або  пенсія  чи
державна   соціальна  допомога  згідно  із  Законом  України  "Про
державну соціальну допомогу особам,  які не мають права на пенсію,
та інвалідам" ( 1727-15 ).  При цьому якщо інвалід з дитинства або
дитина-інвалід  має  право  на  пенсію   у   зв'язку   з   втратою
годувальника  і  державну  соціальну  допомогу відповідно до цього
Закону,  ці  виплати  призначаються  одночасно. ( Частина четверта
статті 1 в редакції Закону N 2457-IV ( 2457-15 ) від 03.03.2005 )

     Стаття 2. Розміри державної соціальної допомоги 

     Державна соціальна допомога призначається у таких розмірах: 

     інвалідам з дитинства I групи -  100  відсотків  прожиткового 
мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

     інвалідам з  дитинства  II  групи - 80 відсотків прожиткового 
мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
(  Абзац  третій  частини  першої  статті  2 із змінами, внесеними 
згідно із Законом N 2457-IV ( 2457-15 ) від 03.03.2005 )

     інвалідам  з  дитинства III групи - 60 відсотків прожиткового 
мінімуму  для осіб, які втратили працездатність; ( Абзац четвертий
частини  першої  статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами
N  1579-IV  (  1579-15 ) від 04.03.2004, N 2457-IV ( 2457-15 ) від
03.03.2005 )

     на дітей-інвалідів   віком   до   18  років  -  70  відсотків 
прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

     Прожитковий мінімум визначається відповідно до Закону України 
"Про  прожитковий  мінімум"  та  щорічно  затверджується Верховною
Радою України за поданням Кабінету Міністрів України і  періодично
переглядається відповідно до зростання індексу споживчих цін разом
з уточненням показників Державного бюджету України.

     Розміри державної соціальної допомоги підвищуються у  зв'язку 
із збільшенням прожиткового мінімуму.

     Державна соціальна допомога встановлюється в новому розмірі з 
дня  набрання чинності законом про збільшення розміру прожиткового
мінімуму.  ( Частина четверта статті 2 в редакції Закону N 2457-IV
( 2457-15 ) від 03.03.2005 )

     Стаття 3. Надбавка на догляд 

     Інвалідам з  дитинства  I  групи  встановлюється  надбавка на 
догляд за ними в розмірі 50 відсотків  прожиткового  мінімуму  для
осіб, які втратили працездатність.

     Одиноким інвалідам   з  дитинства  II  і  III  груп,  які  за 
висновком   медико-соціальної   експертної   комісії    потребують
постійного стороннього догляду,  встановлюється надбавка на догляд
за ними в розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які
втратили працездатність.

     Надбавка на  догляд  за  дитиною-інвалідом  установлюється  в 
розмірі:  на дитину-інваліда віком  до  6  років  -  50  відсотків
прожиткового   мінімуму   для   дітей   віком   до   6  років,  на
дитину-інваліда  віком  від  6  до  18  років   -   50   відсотків
прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

     Надбавка на  догляд  за  дитиною-інвалідом  віком до 18 років 
призначається   одному   з   батьків,    усиновителів,    опікуну,
піклувальнику,  які  не  працюють  і фактично здійснюють догляд за
дитиною-інвалідом.  Одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на
догляд  за  дитиною-інвалідом  призначається  незалежно  від факту
роботи.

     При визначенні розмірів надбавок на догляд  за  інвалідами  з 
дитинства та дітьми-інвалідами з важкими формами інвалідності, які
потребують постійного стороннього догляду або допомоги (прикуті до
ліжка,   сліпоглухонімі,   з  психічними  вадами  тощо)  внаслідок
захворювань  за  переліком,   затвердженим   Кабінетом   Міністрів
України,  не може застосовуватися рівень забезпечення прожиткового
мінімуму.

     При призначенні та виплаті надбавки на догляд  застосовуються 
відповідно статті 4-17 цього Закону.
(  Стаття  3  в  редакції  Законів  N  1579-IV  (  1579-15  )  від 
04.03.2004,  N  2154-IV  (  2154-15  )  від  04.11.2004, N 2457-IV
( 2457-15 ) від 03.03.2005 )

     Стаття 4. Період, на який призначається державна 
               соціальна допомога

     Державна    соціальна    допомога   інвалідам   з   дитинства 
призначається  на  весь  час  інвалідності,  встановленої органами
медико-соціальної експертизи. ( Частина перша статті 4 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1579-IV ( 1579-15 ) від 04.03.2004 )

     На дітей-інвалідів  державна соціальна допомога призначається 
на строк,  зазначений  у  медичному  висновку,  який  видається  у
порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я України, але
не більш як  по  місяць  досягнення  дитиною-інвалідом  18-річного
віку.

     Стаття 5. Строк виплати державної соціальної допомоги у разі 
               зміни групи інвалідності

     У разі зміни групи інвалідності державна соціальна допомога у 
новому розмірі виплачується інваліду з дитинства з дня зміни групи
інвалідності, якщо така зміна приводить до збільшення розміру, але
з  місяця,  наступного  за  тим,  в  якому  встановлена нова група
інвалідності, при зменшенні розміру допомоги.

     Якщо дитина-інвалід,  на яку виплачувалася державна соціальна 
допомога,  по  досягненні  18-річного  віку  визнана  інвалідом  з
дитинства,  виплата допомоги продовжується у новому розмірі за  її
заявою (недієздатним - за заявою опікуна) з дня встановлення групи
інвалідності в разі збільшення розміру  допомоги,  але  з  місяця,
наступного  за  тим,  в  якому  дитині-інваліду  встановлена група
інвалідності, при зменшенні розміру допомоги.
(   Стаття  5  в  редакції  Закону  N  1579-IV  (  1579-15  )  від 
04.03.2004 )

     Стаття 6. Умови поновлення виплати державної 
               соціальної допомоги

     Виплата державної соціальної допомоги зупиняється  у  випадку 
пропуску    строку    переогляду   інвалідом   з   дитинства   або
дитиною-інвалідом, а  в  разі   визнання   знову   інвалідом   або
дитиною-інвалідом    виплата    державної    соціальної   допомоги
поновлюється з дня зупинення, але не більш як за один місяць.

     Якщо  строк  переогляду пропущено з поважної причини, виплата 
державної   соціальної   допомоги  поновлюється  з  дня  зупинення
виплати,  але  не  більш  як за 3 роки, за умови, що за цей період
його  визнано інвалідом або дитиною-інвалідом. При цьому, якщо при
переогляді   інваліда   з  дитинства  переведено  до  іншої  групи
інвалідності (вищої або нижчої), то державна соціальна допомога за
зазначений період виплачується за попередньою групою.

     У разі  припинення  виплати  державної  соціальної   допомоги 
внаслідок нез'явлення   на  переогляд  без  поважних  причин,  при
наступному визнанні інвалідом з дитинства  або  дитиною-інвалідом,
виплата цієї допомоги поновлюється з дня встановлення інвалідності
або визнання дитиною-інвалідом.

     Стаття 7. Інформація про державну соціальну допомогу 

     Органи медико-соціальної  експертизи   та   заклади   охорони 
здоров'я  у 3-денний строк зобов'язані надіслати копії акта огляду
інваліда  з  дитинства  або  медичного   висновку   про   визнання
дитиною-інвалідом  до  управління  праці  та  соціального  захисту
населення  за  місцем проживання інваліда з дитинства або батьків,
усиновителів, опікуна, піклувальника дитини-інваліда.

     Не пізніше 10 днів після надходження документів, зазначених у 
частині  першій  цієї  статті,  управління  праці  та  соціального
захисту   населення   зобов'язане  у  письмовій  формі  повідомити
інваліда  з  дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна або
піклувальника  дитини-інваліда  про  право  на  державну соціальну
допомогу, умови, розмір і порядок її надання.

     За місяць до закінчення строку виплати  державної  соціальної 
допомоги   управління   праці  та  соціального  захисту  населення
зобов'язане  попередити  у письмовій формі інваліда з дитинства, а
також    батьків,    усиновителів,   опікуна   або   піклувальника
дитини-інваліда про причину припинення її виплати.

     Стаття 8. Порядок звернення за призначенням державної 
               соціальної допомоги

     Заява про призначення державної соціальної допомоги подається 
інвалідом  з  дитинства до управління праці та соціального захисту
населення за місцем проживання.

     Заява про  призначення державної соціальної допомоги інваліду 
I чи  II  групи,  який   визнаний   недієздатним,   а   також   на
дитину-інваліда   подається   одним   із   батьків,  усиновителем,
опікуном або піклувальником за місцем свого проживання.

     До заяви  про  призначення  державної   соціальної   допомоги 
повинні  бути додані документи про вік і місце проживання інваліда
з дитинства або дитини-інваліда,  документи про  місце  проживання
батьків,  усиновителів,  опікуна  або  піклувальника,  який  подав
заяву,  а також довідка медико-соціальної експертизи або  медичний
висновок, видані у встановленому порядку.

     Якщо з   заявою   звертається  опікун  або  піклувальник,  то 
подається також  копія  рішення  органу  опіки  і  піклування  про
встановлення опіки чи піклування.

     Один   із   непрацюючих  батьків,  усиновителів,  опікун  або 
піклувальник,  які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом
віком  до  18  років, додатково подають довідку про те, що вони не
працюють, видану за місцем проживання. ( Частина п'ята статті 8 із
змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 1579-IV ( 1579-15 ) від
04.03.2004 )

     Управління   праці  та  соціального  захисту  населення,  яке 
прийняло  заяву  про  призначення  державної  соціальної допомоги,
видає  заявнику  розписку  про  прийом  заяви  та  доданих  до неї
документів із зазначенням дати прийому заяви.

     Днем звернення за призначенням державної соціальної  допомоги 
вважається день прийому заяви з усіма необхідними документами.

     Якщо заява  про  призначення  державної  соціальної  допомоги 
надсилається поштою і при  цьому  подаються  також  всі  необхідні
документи,  то  днем  звернення  за державною соціальною допомогою
вважається дата,  вказана в поштовому штемпелі місця  відправлення
заяви.

     У тих  випадках,  коли  до  заяви  додані  не  всі  необхідні 
документи,  заявнику повідомляється,  які документи  повинні  бути
подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3-х місяців з
дня одержання повідомлення  про